Міжнародний благодійний фонд «Душа України», який є власником інсталяції, звернувся до міських голів із запитом на дозвіл розмістити «Хрест Миру» на головних площах міст у зазначені дати. Інформація оновлюється після отримання офіційних відповідей від представників кожного міста. Ми залишаємо за собою право замінити будь-яке анонсоване місто на інше, якому було запропоновано показ твору «Спаситель України», якщо міська влада не оформить дозволу протягом двох тижнів з моменту звернення, а також, якщо запропоноване нам місце показу твору не відповідає вимогам публічного простору з високою відвідуваністю. Везти за сотні кілометрів шедевр світового рівня вагою в одну тонну, щоб поставити його на висілках, де його побачать дві з половиною людини, це для нас занадто затратно. Назви сіл додаватимуться за фактом домовленості з селищними радами. Узгоджені населені пункти та дати показу у них виділено червоним кольором.

Хрест Миру із Золотим Розп’яттям не є предметом релігійного призначення. Цей витвір мистецтва створено атеїстом і він не має жодного відношення до жодної церкви чи релігійної організації. Його історична та культурна цінність полягає у формі та матеріалах, з яких створено інсталяцію: фрагментах пошкоджених житлових будинків та уламках військових боєприпасів. Автор категорично проти будь-яких погоджень із церковними структурами щодо публічних показів цього твору під їхніми прапорами. Цей твір створено для людей, а не в інтересах будь-якої корпорації, незалежно від її назви.

Щодо бюрократів, які посилаються на воєнний стан при вирішенні питання про публічні покази цього твору, варто згадати слова Вінстона Черчилля. Коли його запитали, навіщо під час війни він виділяє мільйони на культуру, Черчилль відповів: “А за що ми тоді воюємо?”